Пластопедія : пл. сен. Микола Колесса - педагог та український скавт

Середа, 26 квітня, 2017 р.
Микола Філаретович
Колесса (6 грудня
 1903 рр., Самбір, Львівщина, королівство Галичина та Володимирії,
 Австро - Угорщина,
тепер Львівська область, Україна  - 8 червня
2006 р., Львів, Україна) - композитор, диригент. Пластун з юнацьких років, належав до І полку ім. Петра Сагайдачного (від 1917 р, дійсним його членом став 28 квітня 1918 р.), обирався гуртковим гуртка " Вуж", Пластову Присягу і Обіт склав 12 травня чи червня 1918 р. Містопровідник, четар І чоти ІІ сотні, впорядник гуртка
"Чайки ", сотник у VII полку імені Князя Льва.
Відновлював Присягу та Обіт 17 червня 1920 р. й 1991 р. Пластун - розвідник (від 9 червня 1921 р .), старший пластун,  пластун сеніор.
Учасник мандрівки львівських та стрийських пластунів на гору Маківка  (1921 р., разом з Дротом).
Долучався до праці в Українській Пластовій Команді у Празі (1925 - 1930 рр. ). Навчався у Львівському музичному інституті імені Миколи Лисенка (1913 - 1914 рр.,1917 - 1923 рр.), Віденській гімназії (1914 - 1917), Львівській гімназії
  (1920 - 1922 рр.) , Ягеллонському університеті на факультеті медицини (Краків, 1922 - 1924 рр.), Карловому університеті

(столиця  Чехоловаччини
ф - тет філософії та славістики, 1924 -28 рр.), Українському вищому педагогічному інституті імені Драгоманова на музичному факультеті (1924 - 1925 рр.), Празькій консерваторії  (відділ композиції і диригування,  1925 - 1929 рр. ), Школі вищої музичної майстерності (1928 -
 1931 рр.), Українському Вільному Університеті (філософія, 1924 - 27 рр.). Працював викладачем у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка (1931 - 1939 рр., доцент - 1940 = 1953, директор - 1953=1965 рр., завідуючий - 1965 = 1974 рр., ступінь професора здобув 1957 р., від 1974 р. - консультант кафедри диригування), керував хорами "Львівський Боян", "Стрийський Боян"
(1931 - 1939 рр.), "Українським студентським хором "Бандурист" (1943 -
1944 рр.), аматорським чоловічим хором
 "Думка" в Станіславові (тепер Івано - Франківськ, 1941 - 1942 рр.), був диригентом сифонічного оркестру Львівської філармонії (1939 - 1941, 1944 - 1953 рр.), Театру опери й балету імені Івана Франка
(1944 - 1947 рр.),
 художнім керівником
та диригентом капели "Трембіти" (1946 -
1948 рр. ), ректором
(1953 - 65 рр.), академік Академії музичних наук     (від 1997 р. ). Гастролював у Канаді та США в 1994
й 1996 рр. Нагороджений
орденами : "Знак Пошани" (1948 р.),
Дружби народів
 (1981 р.)," За слуги" ІІІ ступеня (1993 р. ) ІІ ступеня (1998 р.) і
І ступеня (2000 р.), Ярослава Мудрого V ступеня (2005 р.),
 Золотою Зіркою Героя України  ( 2002 р. ) .
Відзначений ІІ й ІІІ відзначенням, орденом Вічного Вогню в золоті, номінований Галицьким лицарем, лауреат Державної преміїі України імені Тараса Шевченка (1983 р.) , заслужений діяч мистецтв України, нагороджений почесною відзнакою Президента (1993 р. ) . Автор праці
 " Основи техніки диригування " (1960 р.),
ІІ симфонії  (1950,
 1966 р р.), "Української сюїти" (1928 р.), "Симфонічні варіації  (1931 р.), сюїт :
" В горах", "Картинки Гуцульщини",
" Три коломийки",
"Гуцульський прелюдія",
"Про Довбуша" . Відійшов на Вічну Ватру у 103 літ.
2013 р. на його могилі встановили пам'ятник    скульптора
 С. Литвиненко і архітектора
 М. Рибинчука.